МЕТОДИЧНИЙ БАНК

Електронний журнал на Мої знання

Про проект

Для шкіл

 «Мої знання» - це інтернет-портал для управління навчальним закладом і поліпшення якості навчального процесу, а також інструмент для покращення взаємодії між вчителями, учнями та батьками. 

Сайт «Мої знання» складеться з таких модулів: «Стіна», «Журнал», «Розклад», «Довідники».  Вони несуть в собі всю інформацію стосовно організації навчального процесу в сучасній школі.

В модулі «Довідники» знаходяться розділи:  «Учні», «Персонал» , які дозволяють легко управляти відповідними даними по школі. 

В модулі «Розклад» є можливість переглядати розклад уроків по класам. 

Модуль «Журнал» призначений для ведення електронного журналу, а в модулі «Стіна» відображаються всі новини навчального закладу.

Для вчителів

Якщо вам не подобаються педагогічні наради на перервах та після уроків, ви не полюбляєте нудну паперову роботу – ми пропонуємо інший, сучасний шлях. Цей сайт для тих, хто цінує свій час, адже в сучасному світі кожна хвилина – безцінна!

 «Мої знання» - це система для ведення електронних журналів, зручний інструмент для заповнення, редагування та аналізу оцінок і відвідуваності.

«Журнал вчителя» - це аналог паперового журналу.  В цьому модулі легко здійснюється навігація між класами та уроками, можна дивитися попередні та наступні сторінки. В ньому виставляються оцінки, вказуються теми уроків та домашні завдання для учнів. Якщо журнал з оцінками заповнюється не коректно, то поле підсвічується червоним, при правильному заповненню поля підсвічуються зеленим. Після вводу домашніх завдань в розділ «Зміст уроків та домашні завдання», ці завдання відразу відобразяться в щоденниках учнів.

Модуль «Журнал вчителя» легко заповнювати за допомогою персонального комп’ютера або зі свого мобільного телефону. Це досить зручно в нашому інформаційному суспільстві.

За допомогою «Стіни» вчителі зможуть швидко дізнаватися про всі новини школи (медогляд,  дата проведення чергового відкритого уроку і т.ін.), а також бути впевненими, що інформація про факультативи, семінари та інші важливі заходи не залишиться без уваги.

Для учнів

Скільки раз на тиждень ти чуєш такі питання: «А у нас сьогодні самостійна є? Що нам задавали по математиці?» А чи не набридає тобі дізнаватися у всіх своїх однокласників домашнє завдання, якщо ти пропустив день в школі або забув записати, що було задано додому (і частіше за все  більшість опитаних не пам’ятають, не записали, також були відсутні :))?..  Сайт mz.com.ua допоможе тобі позбутися всіх цих проблем.

 «Мої знання» - це швидкий та зручний спосіб отримання домашніх завдань та оцінок через Інтернет. Для цього вам треба лише зайти в цю інформаційну мережу і отримувати необхідні дані, при наявності відповідних прав.

Модуль «Щоденник» - це аналог паперового щоденника, в якому знаходиться найактуальніша інформація для себе. В ньому ви маєте можливість миттєво отримувати інформацію про домашні знання, а також інформацію про оцінки, які отримали на уроках. Домашні завдання ви може відредагувати, клацнувши на тексті у віконці домашнього завдання.

В модулі «Розклад» знаходиться інформація про розклад уроків, вчителів та кабінети, в якому уроки будуть проводиться. Модуль «Журнал» представляє собою повній звіт за місяць по усіх уроках, а при наведенні на оцінки учень може отримати додаткову підказку по уроку та даті виставлення оцінки. 

Навчання в школі може і повинно бути зручним та цікавим! Зроби так, щоб навчатися тобі стало здорово!

Для батьків

Дуже пощастило батькам, діти яких розповідають їм все відверто… Але нажаль такі далеко не всі… А якщо питання торкається навчання, то таких нажаль ще менше. Система «Мої знання» допоможе всім батькам стати ближчим до процесу навчання своєї дитини, а саме дозволить миттєво, через Інтернет (за наявності прав перегляду) знайти відомості про вашу дитину, яка навчається в школі. Вона дозволить перенести відносини між вами та вашими дітьми на абсолютно новий рівень.

Модулі «Щоденник» та «Журнал» легко допоможуть перевірити задані домашні завдання, виставлені оцінки та наявність вашої дитини на уроках. Щоденник можна відобразити трьома варіантами: «класичний», «розгорнутий» та «один день на сторінці». Журнал представляє собою повний звіт про оцінки учнів та їх дату виставлення, присутність учнів на уроках за місяць.

В модулі «Розклад» ви можете подивитися інформацію про розклад уроків, вчителів та кабінети, в якому проводяться уроки для їх дітей. Він легкий для сприйняття і має можливість бути роздрукованим при натисканні відповідної кнопки.

Дорогі батьки, будьте максимально інформовані про процес навчання вашої дитини за допомогою нашого порталу mz.com.ua.

 Готуються нові модулі, які будуть доступні користувачам найближчим часом:

Переписка між батьками, вчителями, учнями

Конструктор сайтів для навчальних закладів

Модуль тестування та перевірки знань учнів

Електронний помічник вчителя: Визначаємо ПЯН

Шановні колеги! Ви ще довго сидите з калькуляторм чи листком паперу, визначаючи у відсотках кількість учнів, які навчаються на різних рівнях? 

А ще мордуєтеся, витрачаючи дорогоцінний час на обчислення тих показників якості навчання, тихенько благословляючи тих, що їх придумали?

Не журіться і не побивайтеся так тяжко! 

Давайте активно освоювати цифові технології, які зекономлять ваш час. 

Пропоную вашій увазі коротеньке відео, яке подарує вам приємне навчання і пізнання, а також сам файл ПЯН.xlsx який можна в будь-який час скачати і користуватися.

Інформаційна компетентність вчителя

Ми повинні виховувати так, щоб дитина почувала 

себе шукачем і відкривачем знань.тільки за цієї умови одноманітна, напружена, стомлююча робота школя разабарвлюється радісним почуттям і може принести маленьким людям переживання творця

В.О. Сухомлинський

 

     Задача сучасної освіти – підготувати підростаюче покоління до життя й професійної діяльності в новому, високорозвиненому інформаційному середовищі, ефективному використанню її можливостей. Перетворення сучасної цивілізації в інформаційне суспільство актуалізує, перш за все, проблему формування інформаційної компетентності особистості, яка стає визначальним чинником ефективності її трудової діяльності і повсякденного життя.

       Саме з появою нових педагогічних інструментів – комп’ютерних технологій – суттєво змінюють не тільки форми й методи навчання, Але й підходи до виховання особистості. Процес використання сучасних комп’ютерних технологій у повсякденному житті готує молодь до реальної і потрібної суспільству трудової діяльності, формує в неї позитивне ставлення до засобів нових інформаційних технологій, переконаність в ефективності цих технологій навчання та виховання. Відомо також і те, що чим раніше дитина починає працювати з комп’ютерними засобами, тим швидше вона долає психологічний бар'єр, що виникає між традиційними формами, методами й засобами навчально-виховного процесу й навчанням комп'ютерних технологій. 

       Інформаційна компетентність – це добра обізнаність у світі інформації. Як зазначено в «Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа)", освіта ХХІ ст. – це освіта для людини. ЇЇ стрижень – розвиваюча, культуро творча домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя своєї країни.

       Важливою складової нової парадигми освіти є ідея неперервного навчання, що охоплює усі форми, типи та рівні навчальної діяльності. Реалізація ідеї неперервного навчання спрямована на подолання головної суперечності сучасної системи освіти – суперечності між стрімкими темпами збільшення обсягів інформації у світі та обмеження можливостями їх засвоювання людиною. Ця суперечність спонукає навчальні заклади формувати в учнів уміння вчитися, знаходити інформацію, критично її оцінювати і творчо використовувати, тобто формувати в них інформаційну культуру.

        Поняття «інформаційна компетентність» достатньо широке і визначається на сучасному етапі розвитку педагогіки неоднозначно. У дослідженнях учених поняття «інформаційна компетентність» трактується як: складне індивідуально-психологічне утворення на основі інтеграції теоретичних знань, практичних умінь у області інноваційних технологій і певного набору особистісних якостей; нова грамотність, до складу якої входять уміння активної самостійної обробки інформації людиною, прийняття принципово нових рішень в непередбачених ситуаціях з використанням технологічних засобів.

        Школа повинна підготувати людину мислячу, котра не тільки має знання, але й уміє використати їх у житті. Тому спрямованість на формування розумових здібностей дитини та передання навиків ефективного оперування засобами пізнання повинна виступити як головний пріоритет із самого початку навчання. Безумовно, значна частина таких засобів базується на основі ІКТ.

       Перш за все, добираючи до уроку програмне забезпечення та електронні засоби навчання, слід враховувати, що вони повинні відповідати певним вимогам, а саме:

бути цікавими і викликати позитивні емоції у школярів;

активізувати пізнавальну та розумову діяльність учнів;

викликати у дитини бажання навчитися працювати самостійно;

відповідати психолого-педагогічним вимогам;

розвивати творчі здібності дитини;

носити навчально-контролюючий характер.

Крім того, окремої уваги заслуговує розгляд ІКТ як засобу організації навчального процесу, що дає змогу уникнути рутинної роботи вчителя.

Метою моєї педагогічної діяльності є впровадження методики формування інформаційної компетенції старшокласників, яка своїм змістом і методами, засобами й організаційними формами забезпечує свідоме ставлення до інформаційної діяльності, сприятиме вихованню моральних якостей у процесі навчання і спілкування. У зв’язку з реалізацією цією метою на уроці інформатики я виділяю основні форми прояву інформаційної компетенції:

• Проектна діяльність

• Конкурси

• Сайти

• Дистанційне навчання

          Формування інформаційної компетентності, перш за все, припускає формування універсальних навичок мислення і вирішення задач. До них відносяться уміння спостерігати і робити логічні висновки, використовувати різні знакові системи і абстрактні моделі, аналізувати ситуацію з різних точок зору, розуміти загальний контекст і приховане значення висловів, неухильно самостійно працювати над підвищенням своєї компетентності в цій сфері. Це в повній мірі проявляється при участі учнів в олімпіадах і конкурсах по предмету, при використанні INTERNET – технологій.

Головним завданням дистанційного навчання є розвиток творчих та інтелектуальних здібностей людини за допомогою відкритого і вільного використання всіх освітніх ресурсів і програм, у тому числі, доступних в Інтернеті. Наприклад, однією з можливих галузей ефективного застосування Інтернет-технологій у загальній середній освіті може стати профільна освіта старшокласників.

Отже, тлумачення навчально-виховного процесу, явно суголосне з поняттям «компетенція»: «Без знань немає умінь. Але вміє той, хто не тільки знає, але і може застосовувати свої знання на практиці, користуватися ними в ситуаціях, що змінюються. Можна сказати, що уміння – це знання людини в дії». Саме тому в усіх списках ключових компетентностей звичайно вказують інформаційну компетентність – це здатність знаходити, оцінювати, використовувати, продукувати й обговорювати інформацію в усіх її видах.

Отже, можемо підвести деякі підсумки. Інформаційна компетентність – це інтегративна якість особистості, яка є результатом відображення процесів відбору, засвоєння, переробки, трансформації та генерування інформації в особливий тип предметно-специфічних знань, які дозволяють виробляти, приймати, прогнозувати та реалізовувати оптимальні рішення в різних сферах діяльності.

Формування інформаційної компетентності учнів включає цілісне світобачення і науковий світогляд, які засновані на розумінні єдності основних інформаційних законів в природі і суспільстві, можливості їх формального, математичного опису; уявлення про інформаційні об’єкти і їх перетворення в людській практиці, зокрема за допомогою засобів інформаційних технологій, технічних і програмних засобів, що реалізовують ці технології; сукупність загальноосвітніх і професійних знань і умінь, соціальних і етичних норм поведінки людей в інформаційному середовищі XXI століття. Інформаційна компетентність дозволяє людині бути успішною в сучасному інформаційному суспільстві, приймати усвідомлені рішення на основі критично осмисленої інформацію. Важлива роль у формуванні інформаційної компетенції учнів відводиться використанню інформаційних технологій.

Насамкінець хотілося б сказати, що проблема навчання учнів раціонально працювати з інформацією, формування їхньої інформаційної культури повинна хвилювати весь педагогічний колектив сучасної школи, мета якої – дати суспільству всебічно розвинену, інформовану, освічену людину, яка має жити в ХХІ ст. і працювати на його користь. «Хто володіє інформацією – той володіє світом».

Методи навчання

Метод - мистецтво вчителя спрямувати думки учнів у потрібне русло та організувати роботу за планом. У структуру методу входять зміст навчання, шляхи досягнення мети, активність учнів, методичні прийоми, мета, способи, завдання, інструменти, засоби, правила, педагогічна майстерність учителя.

Метод - це головний інструмент педагогічної діяльності, лише з його допомогою виробляється продукт навчання, здійснюєтьсявзаємодія вчителя й учнів.

Найпоширеніші в педагогіці такі класифікації методів навчання:

• за джерелом передачі та сприймання навчальної інформації: словесні, наочні, практичні;
• за характером пізнавальної діяльності учнів: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемне викладання, частково-пошуковий, дослідницький;
• залежно від основної дидактичної мети і завдань: методи оволодіння новими знаннями, формування вмінь і навичок, перевірки та оцінювання знань, умінь і навичок, методи усного викладу знань, закріплення навчального матеріалу, самостійної роботи учнів з осмислення й засвоєння нового матеріалу роботи із застосування знань на практиці та вироблення вмінь і навичок, превірки та оцінювання знань, умінь і навичок;
• класифікація з точки зору цілісного підходу до діяльності  у процесі навчання: методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності, стимулювання і мотивація учіння, контролю, самоконтролю, взаємоконтролю і корекції, самокорекції, взаємокорекції в навчанні.

Методи навчання не тільки спрямовані на передачу і сприймання знань, умінь і навичок, а й мають значно ширший діапазон дій, який виражається у функціях навчального процесу: освітній, виховній, розвивальній.

На уроках інформатики використовую такі інтерактивні методи:

    Робота в парах

Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь і навичок. Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку.

Технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах. ЇЇ можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети: засвоєння, закріплення, перевірки знань тощо. За умов парної роботи всі діти в класі отримують рідкісні за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час обдумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.

Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання, які за інших умов потребують великої затрати часу.

Організація роботи:

1. Пропоную учням завдання, ставлю запитання для невеликої дискусії чи аналізу ситуації. Після пояснення питання або фактів, наведених у завданні, даю їм 1-2 хвилини для продумування можливих відповідей або рішень індивідуально.

2. Об'єдную учнів у пари, визнаю, хто з них буде висловлюватись першим, і даю завдання обговорити свої ідеї один з одним. Вони мають досягти згоди щодо відповіді або рішення.

3. По закінченні часу на обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюються своїми ідеями та аргументами з усім класом. За потребою це може бути початком дискусії або іншої пізнавальної діяльності.

Робота в парах – це усне, письмове або практичне виконання навчальних завдань двома учнями в умовах синхронної роботи всіх пар.

    Робота в малих групах

Робота в групах – це спільна діяльність для досягнення загальних цілей. За такої діяльності учні прагнуть отримати результат, що буде найкращим для кожного і для всіх членів групи.

Роботу в малих групах використовую для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму.

Робота в групах передбачає розподіл класу на мікроколективи з 3-5 учнів. Під час виконання завдань „стихійно” виділяється лідер, який бере на себе інтелектуальне керівництво групою. Групові форми роботи сприяють формуванню в учневі демократичного самоусвідомлення та почуття власної гідності. Він відчуває себе вільною діючою особистістю, яка має право на вибір і ініціативу, а разом з тим готова толерантно ставитися до свого оточення, погоджувати свої дії з діями та інтересами інших членів групи.

Така організація спрямована на те, щоб не давати готових відповідей, а націлювати учнів на творчий пошук, на формування власної думки.

Навчання в групах – це створення різних груп, де учні допомагають один одному й навчають один одного. Це вміння ефективно працювати в команді допомагає їм у подальшому житті.

Організація роботи:

1. Об'єдную учнів у групи (по 3-5 чоловік).

2. Пропоную усім сісти по групах. Учні мають сидіти по колу – „пліч-о-пліч, один напроти іншого” і повинні добре бачити один одного.

3. Ставлю кожній групі конкретне завдання і даю чітку інструкцію щодо організації групової роботи.

     «Мікрофон»

Такий вид діяльності надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Організація роботи:

1.  Ставлю запитання класу.

2. Пропоную учням якийсь предмет (ручку, олівець тощо), який виконуватиме роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його один по одному, по черзі беручи слово.

3. Слово надаю тільки тому, хто отримує «уявний» мікрофон. Коли хтось висловлюється, інші не мають права перебивати, щось говорити, викрикувати з місця.

4. Пропоную учням говорити лаконічно й швидко (не більше, ніж 0,5 – 1 хвилину).

    «Незакінчені речення»

Цей прийом дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись, я формулюю незакінчене речення і пропоную учням висловлюючись закінчити його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють з відкритими реченнями.

     «Ажурна пилка»

Такий вид діяльності на уроці дає можливість працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного уроку, заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

Організація роботи:

1. Щоб підготувати учнів до уроку з великим обсягом інформації, підбираю матеріал, необхідний для уроку, і готую індивідуальний інформаційний пакет для кожного учня.

2. Заздалегідь готую таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити завдання для їхньої групи. Кожен учень входитиме у дві групи – „домашню” та „експертну”. Спочатку учні об'єднуються у „домашні” групи, а потім створюються „експертні” групи, використовуючи кольорові позначки.

3. Поділяю учнів по „домашніх” групах. Даю домашнім групам порцію інформації для засвоєння, кожній групі – свою. Завдання домашніх груп – опрацювати надану інформацію та опанувати нею на рівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.

4. Після завершення роботи домашніх груп учні розходяться в групи, де вони стануть експертами з окремої теми.

5. Кожна експертна група вислуховує всіх представників домашніх груп і аналізує матеріал в цілому, проводить експертну оцінку за певний час.

6. Після завершення роботи учням пропоную повернутися „додому”. Кожен учень ділиться інформацією, отриманою в експертній групі з членами своєї „домашньої” групи. У „домашніх” групах має бути по одній особі з експертних груп.

     «Мозковий штурм»

Це метод розв’язання проблеми, коли всі учасники розмірковують над однією проблемою і „йдуть на неї в атаку”. Мозковий штурм застосовую, коли треба мати кілька варіантів розв’язання конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Мета „мозкового штурму” чи „мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

Після презентації проблеми та чіткого формулювання проблемного питання (його краще записати на дошці) пропоную всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов’язані з цією проблемою. Усі пропозиції записую на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань.

При цьому дотримуюсь наступних дій:

1. Під час „висування ідей” не пропускаю жодної. Якщо судити про ідеї й оцінювати їх під час висловлювання, учні зосередять більше уваги на відстоюванні своїх ідей, ніж спробах запропонувати нові і більш досконалі.

2. Заохочую всіх до висування якомога більшої кількості ідей. При цьому підтримую й фіксую навіть фантастичні ідеї. (Якщо під час мозкового штурму не вдасться одержати багато ідей, це може пояснюватися тим, що учасники піддають свої ідеї цензурі – двічі подумають, перед тим як висловлять).

3. Кількість ідей заохочую. В остаточному підсумку кількість породжує якість. В умовах висування великої кількості ідей учасники штурму мають можливість пофантазувати.

4. Спонукаю всіх учнів розвивати або змінювати ідеї інших. Об’єднання або зміна висунутих раніше ідей часто веде до висунення нових, що перевершують первинні.

5. На закінчення обговорюємо з учнями й оцінюю запропоновані ідеї. Для забезпечення швидкого та ефективного включення учнів в інтерактивну діяльність бажано давати їм пам’ятки, які містять опис алгоритму діяльності (послідовний перелік дій, які вони мають здійснювати у тій чи іншій навчальній ситуації). Такі пам’ятки можна запропонувати у вигляді роздаткового матеріалу, плакатів або будь-якої наочності, використовуваної за допомогою технічних засобів навчання.

     Дискусія

Дискусії є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Досвід використання дискусій у навчанні дозволяє сформулювати деякі головні організаційно-педагогічні принципи, які є спільними для будь-яких різновидів дискусії:

• проведення дискусії необхідно починати з постановки конкретного дискусійного питання;
• не слід ставити запитання на зразок: хто правий, а хто – ні в тому чи іншому питанні;
• у центрі уваги має бути ймовірний перебіг;
• усі вислови учнів мають бути у руслі обговорюваної теми;
• учитель має виправляти помилки і неточності, яких припускаються учні, та спонукати учнів робити те саме;
• усі твердження учнів повинні супроводжуватися аргументацією, обґрунтуванням.

При плануванні дискусії враховую кілька важливих моментів: час, необхідний для проведення дискусії, його узгодженість з іншими видами роботи під час навчального заняття; місце, яке має давати можливість здійснювати всі необхідні пересування учнів і створювати оптимальні умови для обговорення учнями проблеми; матеріали необхідні для роботи учнів та наочного подання її результатів, письмові інструкції щодо способу виконання завдання; вміння учнів працювати в групі.

Суттєвим елементом будь-якої технології навчання в дискусії є вступна частина, оскільки саме в ній створюється емоційний та інтелектуальний настрій наступної дискусії. Це своєрідне запрошення до жвавого обговорення визначеної проблеми, яке може бути здійснено у вигляді викладу проблеми, опису конкретного випадку, невеличка рольова гра, демонстрація фільму або ілюстративного матеріалу, запрошення експертів, використання останніх новин, інсценування будь-якого епізоду.

Запорукою успішності дискусії є її чітка організація, якої досягаю завдяки кільком чинникам. По-перше, це – ретельне планування дискусії. Складання плану дає змогу організувати як збирання учнями необхідної інформації, так і проведення самої дискусії. По-друге, чітке дотримання правил ведення дискусії всіма її учасниками. По-третє, обов’язковим є дотримання визначеного регламенту. Краще, коли час залишиться, ніж його не вистачить на колективне обговорення і підбиття підсумків. По-четверте, добре продумане й ефективно здійснене керівництво ходом дискусії з боку вчителя: надання учням часу для обмірковування питань; утримання від невизначених запитань та запитань подвійного змісту; зміну напряму думок учнів у разі відхилення їх від основної теми і мети дискусії; пояснення висловів дітей системою уточнюючих запитань; попередження надмірних узагальнень; збудження учнів до поглиблення думок та інші.

Дискусія дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми або з суперечливого питання. Для того щоб дискусія була відвертою, необхідно створити в класі атмосферу довіри взаємоповаги. Тому бажано знати правила культури ведення дискусії. Учням можна запропонувати такі правила:

1. Говоріть по черзі, а не всі одночасно.

2. Не перебивайте того, хто говорить.

3. Критикуйте ідеї, а не особу, що їх висловила.

4. Поважайте всі висловлені думки (точки зору).

5. Не смійтеся, коли хтось говорить, за винятком, якщо хтось жартує.

6. Не змінюйте тему дискусії.

7. Намагайтесь заохочувати до участі в дискусії інших.

У кожному класі можна доповнити ці правила, прийняти їх після обговорення та дотримуватися під час проведення дискусій.

     «Снігова куля»

("Два — чотири — вісім")

Використовується, коли необхідно, щоб учасники обговорили якесь питання спершу в парах, потім у квартетах, пізніше в октетах тощо. Важливим для навчання як викладення так і вислуховування поглядів, аргументів, характеристики речей, ознайомлення з різними підходами. Переваги методу в тому, що навчає вести переговори і робити вибір. Проте слід пам'ятати, що його використання (багаторазове повторення) буде ефективним тоді, коли проблема цього варта.

Організація роботи:

1. Задаю учням питання для обговорення, дискусії тощо.
2. Об'єдную учнів у пари і дайте час для обговорення завдання і прийняття узгодженого рішення. Пари обов'язково мають досягти згоди (консенсусу) щодо відповіді або рішення.
3. Об'єдную пари в четвірки, обговоривши попередньо досягненні рішення щодо поставленої проблеми. Прийняття спільного рішення є обов'язковим.
4. Об'єдную четвірки в більші групи і даю час на обговорення питання, узгодження позицій і вироблення спільного рішення.

           «Коло ідей»

Метою технології є залучення всіх до обговорення проблеми. Порядок проведення: ставлю дискусійне питання та пропоную обговорити його в малих групах; після того як вичерпався час на обговорення, кожна група представляє всього один аспект проблеми, яку обговорювали; групи висловлюються по черзі, доки не буде вичерпано всі відповіді; під час обговорення теми на дошці складається список зазначених ідей; коли всі ідеї про вирішення проблеми висловлені, можна звернутись до розгляду проблеми в цілому. Потім підбиваються підсумки.

    «Акваріум»

Такий вид діяльності на уроці допоможе вдосконалити навички роботи в малих групах. Після того як учитель об'єднав учнів у дві-чотири групи та запропонував завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу та утворює своє маленьке коло. Учні цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Групі, що працює, для виконання завдання необхідно прочитати вголос ситуацію та обговорити її у групі, використовуючи метод дискусії. Усі інші учні класу мають тільки слухати. Після закінчення 3-5-ти хвилин група займає свої місця, а клас обговорює, чи була думка аргументованою.

                «Навчаючись учусь»

Такий вид навчальної діяльності дає можливість взяти активну участь у навчанні та передачі своїх знань іншим людям. Після повідомлення теми та мети уроку роздаю учням картки із завданням. Їм треба ознайомитися з інформацією, що міститься на картці. Згодом необхідно ознайомити зі своєю інформацією інших однокласників. Підготуватись до передання цієї інформації іншим у доступній формі.
Прийоми навчання
Методи навчання використовуються практично як сукупність одномоментних дій учителя - Прийомів.

Прийоми навчання - це окремі операції, розумові чи практичні дії вчителя або учнів, які розкривають або доповнюють спосіб засвоєння матеріалу, що виражає даний метод.
Наприклад, прийоми активізації розумової діяльності при усному викладі знань (порівняння, зіставлення); прийом стимулювання, контролю, взаємоконтролю й самоконтролю; метод бесіди включає такі прийоми: виклад інформації, активізацію уваги та мислення, прийом запам'ятовування, ілюстрації, демонстрації тощо.
Український педагог В.Шаталов неодноразово твердив, що в його арсеналі напрацьовано більше тисячі прийомів, у той же час він використовує при викладанні лише 30 методів, указуючи цим на те, що прийоми є складовою частиною методу. Кожен учитель створює низку прийомів шляхом спроб і відбору найефективніших, відкидаючи ті, що не сприймаються учнями. Учитель створює свій власний почерк завдяки застосуванню індивідуальних прийомів.
Форми навчання
Форма (лат. forma – зовнішній вигляд, обрис) організації навчання (організаційна форми) – це зовнішній вияв узгодженої діяльності учителя та учнів, яка здійснюється в певному порядку і режимі. Форми організації навчання класифікуються за різними критеріями:

1. За кількістю учнів – індивідуальні форми навчання, мікрогрупові, групові, колективні, масові форми навчання;

а) Індивідуальна робота на уроці передбачає виконання завдань самостійно кожним учнем на рівні його навчальних можливостей. Це форма роботи використовується і в умовах програмового і комп'ютерного навчання.

б) Фронтальна робота передбачає виконання всіма учнями одного і того ж завдання.

в) Групова робота - це такий спосіб організації навчальних занять, при яких ставляться певня завдання групі з 5-7 чоловік.
2. За місцем навчання – шкільні форми: урок, робота в майстерні, на пришкільній дослідній ділянці, в лабораторії тощо; позашкільні форми: екскурсія, домашня самостійна робота, заняття на підприємстві;

3. За часом навчання – урочні і позаурочні: факультативні, предметні гуртки, вікторини, конкурси, олімпіади, предметні вечори та інші;

4. За дидактичною метою – форми теоретичного навчання (лекція, факультатив, гурток, конференція ), комбінованого, або змішаного навчання(урок, семінар, домашня робота, консультація), практичного (практикуми) і трудового навчання (праця в майстернях, у спеціальних класах, на пришкільних ділянках тощо);

5. За тривалістю часу навчання – класичний урок (45 хв.), спарені заняття (90 хв.), спарені скорочені заняття (70 хв.), а також уроки «без дзвінків».